Чи варто тренувати фотографічну пам’ять?

Позитивна тенденція розвивати свою пам’ять породжує безліч суперечливих статей і міфів про те, які види пам’яті важливіші для людини і чи здатні ми їх розвивати. Інформація про роботу нашого мозку постійно оновлюється в ході досліджень і отримання нових даних, однак дійсно існує умовний поділ пам’яті за типом отримуваної інформації та здатністю до її відтворення.

Безліч джерел пропонує обзавестися феноменальною фотографічною пам’яттю, використовуючи нехитрі тренажери, однак носіїв такої здатності зовсім не стає більше, і їх можна перерахувати в рамках невеликої роботи. Чому ж так відбувається і який секрет приховує в собі фотографічна пам’ять? Про це й піде мова в цій статті, а також ми торкнемося питань тренування пам’яті та її практичної користі.

Вроджені феномени пам’яті

Деяких людей по праву відносять до особливої групи за їхні здібності до запам’ятовування інформації, однак такий дар зовсім не є плодом їхніх наполегливих тренувань, вони просто з ним народилися. Саме тому прийнято вважати, що феноменальні типи пам’яті є виключно вродженими і не піддаються ефективному тренуванню. Втім, не варто засмучуватися, адже така здатність є не лише приємним даром, але й важким тягарем, оскільки при цьому у її носіїв порушені процеси забування, що призводить до значного навантаження на мозок.

Ейдетична пам’ять

Це та сама горезвісна фотографічна пам’ять, коли людина після короткочасного споглядання графічної інформації здатна точно і в деталях її відтворити або використати. Примітно, що такий тип пам’яті відзначається не лише у дорослих людей, але навіть частіше у дітей, однак це явище залишається дуже рідкісним і виражається одиничними випадками у світовій практиці.

Вчені припускають, що унікальність фотографічної пам’яті зумовлена товстими нервовими пучками, що йдуть від очного апарату до центрів у мозку, здатними передавати величезний потік детальної інформації, однак ця особливість притаманна кожній людині, а унікальною здатністю до точного запам’ятовування володіє менше 1% людей. Цілком резонно припустити, що секрет криється саме в процесі згасання пам’яті, а не в особливостях отримання інформації, однак точна відповідь на це питання потребує набагато більше часу і досліджень.

Абсолютна автобіографічна пам’ять

Ще один підвид вродженої феноменальної пам’яті, її володарі з дуже високою точністю можуть згадати практично все своє життя і зможуть назвати дату та приблизний час того чи іншого свого заняття. Така здатність так само рідко зустрічається, як і фотографічна пам’ять, і за спостереженнями нейрофізіологів, її не можна цілеспрямовано розвинути за допомогою розумових вправ.

Усілякі програми, що пропонують після їх завершення обзавестися унікальною пам’яттю, як мінімум неефективні, і секрет криється в порушеному процесі згасання спогадів. Не варто засмучуватися через неможливість придбання такого «дару», адже часто ми прагнемо якомога швидше щось забути, а ці люди не можуть цього зробити. Таке навантаження на нервову систему надмірне, і навіть якби знайшовся спосіб отримати бажану пам’ять, більшість не витримала б емоційно.

Унікальні носії фотографічної пам’яті

У світовій історії не так вже й багато особистостей, які продемонстрували надзвичайні здібності своєї пам’яті. Можливо, насправді таких людей було більше, просто вони не змогли реалізувати такий дар і потрапити в історію.

• Відомий войовничий діяч Олександр Македонський не лише володів здібностями до стратегії, але й міг в обличчя впізнати кожного зі своєї армії, він пам’ятав їхні імена та коротку інформацію про кожного, а це приблизно 30 тисяч осіб.
• Давній мислитель і філософ Сенека також відзначився видатним умінням, у той час, коли про мнемотехніки ніхто й не чув, він міг повторити близько 2 тисяч не пов’язаних між собою слів, почутих лише один раз.
• Ще один філософ і дослідник глибоких життєвих питань Сократ, за збереженими даними, знав в обличчя і пам’ятав імена всіх жителів Афін того часу, а це за різними джерелами близько 20 тисяч осіб.
• У наш час також трапляються подібні вміння, стала відомою на весь світ працівниця кол-центру в Австралії Паула, яка знає напам’ять близько 130 тисяч телефонних номерів організацій, пам’ятає їхні адреси та коротку інформацію.

Як ви, напевно, помітили, тренувати таку пам’ять неефективно, оскільки вона притаманна невеликій кількості людей від народження, однак це зовсім не означає, що ви не зможете поліпшити свою пам’ять у цьому напрямку, завжди можна і потрібно займатися своєю зоровою пам’яттю, це невід’ємна частина комплексного саморозвитку.

Робота зорової пам’яті та її користь

Зорові образи мають величезну перевагу над слуховими та тактильними, очі можуть передавати набагато більше інформації, до того ж така здатність піддається тренуванню і може бути підмогою для деяких маніпуляцій із пам’яттю.

Краще збереження інформації

У нашій статті про види пам’яті за змістом, ви, напевно, помітили, що лише короткочасна пам’ять використовує аудіо образи, у тому числі й прочитаної інформації, більш тривалий час зберігання неодмінно вимагає візуалізованого повного образу. Часто достатньо пов’язати почуте з якимось побаченим образом, не обов’язково тематичним, і ця інформація відтворюється в пам’яті набагато легше і точніше.

Здатність відтворення деталей

Наш мозок має можливості ширші за наші уявлення, наприклад, нам здається, що ми можемо запам’ятати лише базові характеристики побаченого об’єкта, однак ті, хто хоч трохи часу приділяють розвитку зорової пам’яті, зможуть із зорового образу відтворити ще й дрібні деталі, які були упущені нашою увагою.

Обов’язкова база для мнемотехнік

Ті, хто бажають володіти феноменальними здібностями пам’яті, успішно використовують різні мнемотехніки, яким ми присвятили окрему статтю, однак без достатнього розвитку зорової пам’яті та відділу просторової орієнтації такі здібності розвивати просто неможливо. Це ще один аргумент на користь занять власною пам’яттю.

Експерименти з вигаданими подіями

У рамках досліджень роботи з вигаданими образами були проведені спостереження над групами людей, які доносили неправдиві події співрозмовнику. У випадку, коли розмова проходила у формі опитування, де спостерігачеві задавалися питання про подію, а він лише коротко відповідав, більшість уже не змогли відтворити своєї історії через дві доби.

Та група, де учасники самі вели розповідь, підкріплюючи її деталями та логічними доводами, впоралася набагато краще, і детальна історія збереглася в пам’яті на тривалий час.

Висновок із цього спостереження простий: чим більше приділити уваги інформації, тим на довше вона збережеться, утворивши стійкий і детальний образ, саме такий, як потрібен нашій довготривалій пам’яті.

Тренування зорово-образної пам’яті

Пропонуємо вашій увазі чотири визнані та найбільш ефективні техніки тренування своєї зорової пам’яті. Ви зможете обрати найбільш підходящий для вас варіант або використовувати техніки почергово для отримання максимального ефекту.

Чорна кімната

Методика може нагадати сцену з фільму про таємних агентів, де на допиті герой сидить у темній кімнаті з однією лампою, а перед ним лише стіл. Це ідеальний простір, позбавлений відволікаючих факторів, що максимально дозволяє сконцентруватися на предметі запам’ятовування. Як такий предмет пропонується взяти простий аркуш паперу формату А4 із надрукованою інформацією.

Техніка наступна: ви сідаєте за стіл, на якому лише цей аркуш, і вимикаєте світло, після цього вмикаєте світло на певний час і концентруєтеся на цьому аркуші, знову вимикаєте світло і за пам’яттю відтворюєте в темряві цей аркуш у своїй голові, намагаєтеся прочитати те, що на ньому. Для зручності джерелом світла може слугувати настільна лампа. Така вправа спрямована на розвиток зорової пам’яті та концентрації, що наближено нагадує фотографічну пам’ять.

Таблиця Шульте

Ця таблиця представлена в розділі тренажерів, і хоча вона позиціонується як вправа на уважність, у початковому варіанті без ускладнень вона дозволяє побачити все поле таблиці і запам’ятати розташування цифр на ньому. Ця тренування ефективна для розвитку зорової пам’яті.

Метод художника

Цією методикою користуються багато художників, які захоплюються пейзажним живописом, однак вона стала відомою завдяки І. Айвазовському, який для відтворення реалістичних хвиль на полотні довгий час спостерігав за морем, а потім, заплющивши очі, намагався відтворювати цю картину в пам’яті.

За його методом можна спостерігати будь-яку картину того, що відбувається, головне помічати безліч деталей, а потім, заплющивши очі, тренуватися відтворювати те ж саме в пам’яті.

Предмети на столі

Для вправи знадобиться два ідентичні набори предметів будь-якого характеру і розміру, що вміщаються на столі. Один із них потрібно хаотично кинути або розкласти на столі, інші ж знадобляться, щоб повторити розташування перших в іншому місці.

Спочатку ви спостерігаєте за положенням предметів і найдрібнішими деталями їх розміщення, після чого йдете в іншу кімнату і намагаєтеся повторити ту ж картину іншим набором предметів. Спочатку можна повторно давати собі час спостереження і коригувати розташування другої групи.

Як бачите, фактично неможливо тренувати феноменальні типи пам’яті, викликані особливістю функцій головного мозку, однак займаючись тренуванням пам’яті і саморозвитком, можна досягти бажаного результату, хоч це й називатиметься іншими термінами, головне, щоб користь від цих умінь якісно змінила ваше життя.