Чому ми проходимо тести на ерудицію

Ще в середині 90-х років про важливість ерудиції можна було почути на кожному кроці, а найрейтинговішими телепередачами були різного роду вікторини і змагання розумних та освічених людей. У системі освіти і мас-медіа вихвалявся образ людини, яка володіє величезною кількістю знань і «цікавих фактів» у багатьох сферах життєдіяльності.

Чи змінилося щось у наші дні, і що ми вкладаємо в поняття ерудованої людини?

Cambridge Dictionary дає визначення ерудиції як «стан володіння або накопичення великого обсягу знань, відомих малому колу людей». З цього визначення ми чітко бачимо, що мова не йде про особливі вміння чи знання, що стосуються тонкощів майстерності в певній справі, це скоріше фрагменти поверхневих знань із різних областей науки, які задокументовані, зберігаються в спеціальній довідковій літературі і за потреби можуть бути знайдені будь-якою людиною.

Ерудит – свого роду «ходячий довідник», який може швидко і без зайвих пошуків видати певну частину інформації про той чи інший об’єкт або явище. Звідки ж виникає прагнення до такого стану?

Знання заради знань

Усі знання, які вивчають ерудити, продиктовані зовсім не необхідністю в них чи їхньою важливістю, скоріше це рідкісні, цікаві і мало ким досліджувані знання. Саме така інформація приваблює людей, які шукають великої кількості знань. Кількість же поглиненої ними інформації залежить тільки від фізіологічних можливостей за принципом: «чим більше – тим краще».

Чи розширює ерудиція кругозір?

Думка про те, що ерудиція значно впливає на кругозір людини і прискорює її розвиток, культивувалася у всіх навчальних закладах, починаючи з дитячого садка, і не покидала людей до самої старості, але чи так це насправді?

Знати багато – це не погано, але набагато важливіше питання – звідки ці знання. Величезна маса різнобічних знань із незрозумілих джерел може лише спотворити світосприйняття, а грамотно нав’язані «факти» дають можливість керувати думкою людей. Набагато важливіше навчитися критично аналізувати інформацію і вміти оцінювати її джерела. На жаль, цьому не навчать у школі і навіть у більшості вищих навчальних закладів, тим більше, що джерела інформації постійно змінюються, і з приходом активного використання інтернету перевірити їхню достовірність стає все важче.

Ерудиція як романтичне хобі

Мабуть, такий підхід до розгляду ерудиції є найбільш точним, оскільки з розвитком технологій практична користь від «ходячих енциклопедій» відходить у небуття, однак цей факт зовсім не засмучує, а навпаки, додає певної ексклюзивності і романтичності колекціонуванню знань. У першу чергу потрібно розглядати таке заняття як приємне проведення часу і тільки потім шукати практичні аспекти накопичення довідкової інформації.

Занепад ери ерудитів

Під поняттям «занепаду ерудиції» мається на увазі стрімке падіння її популярності серед середньостатистичного населення, причому цей процес охоплює не одну країну і навіть не етнічну групу, цю тенденцію в тій чи іншій мірі можна побачити повсюдно.

Ерудиція чи Google?

Мабуть, відправною точкою знецінення володіння довідковою інформацією можна вважати розвиток пошукових систем і їхню доступність у мобільних пристроях. Сучасне молоде покоління все рідше чує фразу: «це соромно не знати», оскільки за потреби все «це» можна дізнатися за лічені секунди за допомогою свого гаджета. На перше місце в сучасному світі виходить швидкість передачі інформації і вміння її шукати. Ось що дійсно стає «соромно» – це невміння знайти потрібну інформацію, лаконічно і правильно скласти пошуковий запит і вибрати потрібне джерело з купи розрекламованого «сміття».

Практична користь різнобічних знань

У професійній діяльності цінність ерудитів давно втрачена як така, нікому не потрібен працівник, який просто багато знає, більше цінуються прагнення, зацікавленість справою і здатність до швидкого навчання, що ж стосується знань, то за роки їх накопичилося таке безліч, що складно визначитися, що з цього дійсно важливо.

Однак у новому колі спілкування ерудиція все ще має свою актуальність, оскільки співрозмовник зможе проявити залученість і певну компетенцію не тільки в розмові про його рід занять, але і в сфері діяльності зовсім іншого характеру. Іншими словами, співрозмовнику приємно, коли ви щось знаєте і розумієте про його заняття, розмова стає більш живою і цікавою, і заради цього варто тренувати свою ерудицію. Для таких цілей і існує платформа з онлайн-тренажерами для мозку Mozgotren.com.

У чому ж користь тестів на ерудицію?

Багато хто вважає ерудитів високоінтелектуальними людьми з добре розвиненими логікою і пам’яттю і прагне до накопичення різнобічних знань саме заради отримання вищеописаних якостей.

Чи є зв’язок з інтелектом?

На відміну від ерудиції, інтелект оперує не знаннями, а розумінням речей, здатністю міркувати, приймати і аналізувати різні ситуації або абстрактні концепції. Така здатність базується на особистому досвіді, але не на довідковій інформації. Якщо і є якийсь зв’язок між ерудицією та інтелектом, то зовсім незначний. Безумовно, інтелектуалу набагато легше стати ерудитом, однак володіння величезним багажем знань зовсім не дає переваги в вирішенні нестандартних завдань.

Пам’ять і логіка в тестах на ерудицію

Ерудиція та її тренування тісно пов’язані з пам’яттю і логікою, оскільки вони доповнюють одна одну. Знання базуються на довгостроковій та образній пам’яті, водночас велике їх накопичення є чудовим матеріалом для роботи логіки. Аналізуючи всі свої знання, можна шукати тенденції і концепції, що дозволяють здогадуватися про суть тих процесів і речей, з якими не стикався раніше.

Висновок очевидний: усі тренажери на логіку, пам’ять і ерудицію – взаємопов’язані і в різному ступені сприяють розвитку кожного з цих умінь.

Самодисципліна і ментальне здоров’я

Не менш важливим фактором на користь онлайн-тренувань розуму, а можливо, і вирішальним, є ефективна самодисципліна і постійна звичка до навчання, яка, безсумнівно, відіграє найважливішу роль у підтримці ментального здоров’я. Канадськими вченими вже багато років досліджується питання впливу постійної освіти на патологічні процеси в головному мозку людей похилого віку. Усі вони сходяться в одному – отримання нових знань і вмінь значно знижує ризик виникнення руйнівних процесів у нашому мозку.