Види пам'яті за призначенням та тривалістю

Оскільки процес запам'ятовування інформації, її зберігання та відтворення дуже складні, виділяють кілька критеріїв класифікації, кожен з яких характеризує ті чи інші властивості даного процесу. Про класифікацію пам'яті ми вже писали в статті: «Види пам'яті за змістом інформації», де торкнулися способів отримання різних типів даних, їх обробки, зберігання та відтворення, а також можливості комбінації сигналів з різних сигнальних систем для отримання загального образу об'єкта або події. У цій же статті мова піде про інші, не менш важливі аспекти запам'ятовування, та класифікацію, пов'язану з цими параметрами. Як і в попередньому варіанті, тренування пам'яті впливає на ці показники і може їх покращувати у конкретної людини.

Класифікація за призначенням

Залежно від того, яку роль цей процес запам'ятовування відіграє у взаємодії з навколишнім світом і як допомагає накопичити корисну для індивіда інформацію про різні об'єкти, його відносять до одного з підвидів системи спогадів.

Декларативна (експліцитна) пам'ять

Ще характеризується як розгорнутий тип пам'яті – це усвідомлені спогади, які перед цим спеціально були проаналізовані, впорядковані та збережені для подальшого використання. Кожна людина, усвідомлено згадуючи певні події чи уроки, задіює цей вид пам'яті. Це велика система, що включає в себе більш спеціалізовані підрозділи.

Епізодична

Як стає зрозуміло з самої назви, ці спогади відтворюють окремі епізоди з життя самої людини або подій, що відбувалися в безпосередній близькості від неї. При цьому деталізація таких уривків максимальна і дозволяє аналізувати те, що відбувалося, після його завершення. Цей процес можна порівняти з короткими відеофайлами, які несуть тільки набір інформації про якусь подію без висновків та аналізу. Покращити пам'ять даного типу можна шляхом тренування не тільки зорової сенсорної системи, а й усіх інших, що безпосередньо беруть участь у створенні реалістичного та повного образу події.

Семантична

Являє собою комплексний набір знань про навколишній світ. Докорінно відрізняється від епізодичної і не має такої деталізації. Джерелом знань можуть бути різні випадки з самим об'єктом або інформація від інших людей, яка формує чіткі тези про певні об'єкти чи події. Такі дані зберігаються довше, ніж чіткі епізоди з життя, і людина може ними скористатися в будь-який момент свого життя. Включає в себе не тільки факти, а й поняття або сенс певних речей. Бере безпосередню участь у пізнанні навколишнього світу, починаючи від народження.

Автобіографічна

Специфічний вид експліцитної пам'яті, який містить у собі два попередні, однак стосується тільки автобіографічного досвіду. Тобто людина за допомогою цих процесів сприймає себе як особистість, має знання про себе, свій характер, вчинки, досягнення, можливості тощо, але водночас і пам'ятає конкретні епізоди зі свого життя. Вона несе в собі важливі функції для існування та взаємодії конкретної особистості.

Соціальні функції (інтерсуб'єктивні):

1. Співпереживання іншій особистості (емпатія)
2. Передбачення вчинків інших людей на основі власного досвіду
3. Побудова взаємовідносин з іншими людьми
4. Можливість ділитися власним досвідом
5. Розвиток соціальної терпимості або відторгнення

Усвідомлення своєї унікальності (екзистенційні):

1. Розуміння власної унікальності як особистості
2. Зарахування себе до певної культури
3. Визначення себе як особистості
4. Поняття сенсу
5. Можливість пізнавати себе
6. Поділ життя на певні періоди
7. Ідентичність – можливість коротко висловити свою приналежність за різними параметрами (культура, релігія, національність, політичність, мова, економічний стан)

Внутрішня саморегуляція (інтрасуб'єктивні):

1. Пошук життєвого шляху
2. Формування уявлень про самого себе
3. Самостійне управління своїм психічним станом

Процедурна (імпліцитна) пам'ять

Це неусвідомлювана система збору, актуалізації та зберігання інформації. На відміну від усвідомлюваної, в даному виді пам'яті дані зберігаються у вигляді неописуваних словами образів, які можна просто продемонструвати на прикладі. Ця інформація збирається на основі пройденого індивідом досвіду і допомагає йому надалі при вирішенні подібних завдань. До її складу входить також пам'ять на рухи, які потім відтворюються неусвідомлено.

Класифікація за тривалістю

Залежно від часу збору інформації, її актуалізації та терміну зберігання, виділяють кілька типів запам'ятовування.

Ультракороткочасна

Це вид пам'яті, який утримує максимально повну і точну картину світу, що складається з безлічі даних з різних сенсорних систем (зір, нюх, слух, відчуття...), однак тривалість зберігання такого точного образу дуже коротка і становить від 0,1 до 0,5 сек.

Короткочасна

Служить для недовгого (близько 20 сек) зберігання даних, що надходять як від сенсорної системи, так і з довготривалої пам'яті. Потім ця інформація використовується оперативною системою для обробки і відправляється на більш тривале зберігання. У короткочасні спогади потрапляють необхідні дані для вирішення виниклого завдання, причому їх виведення ініціалізується лише незначною мірою свідомістю, здебільшого ж неусвідомлено. Після 30 секунд слід від щойно присутньої інформації настільки нестабільний, що найменше відволікання веде до повного його руйнування. Для утримання даних на більш тривалий час потрібне повторення. Обсяг оперативної пам'яті досить малий і за дослідженнями Джорджа Міллера становить всього 7 ± 2 об'єкти, залежно від їхньої складності та даних самої людини. Сучасні дослідження показують, що в наш час обсяг ще скоротився до 4-5 образів, які можуть являти собою особистості людей, картини, образи об'єктів, поняття, звуки або події певної тривалості. Оскільки чіткість і деталізація всіх об'єктів та образів відрізняється, відповідно кожен з них має різний обсяг інформації, який здатна людина запам'ятати і об'єднати в один об'єкт. Цей процес і лежить в основі тренування своєї короткочасної пам'яті, тобто, чим більше розрізнених даних людина зможе об'єднати в один образ, тим більше інформації вона зможе утримувати одночасно в умі. Яскравим прикладом служить набір безглуздих літер певної довжини, з яких звичайна людина запам'ятає лише перші 4-5 після одноразового повторення, але якщо їх візуально розділити на склади, то запам'ятати вийде в кілька разів більше. Тренуйте пам'ять таким чином, і результат не змусить себе довго чекати.

Серед вчених, з 1964 року існує гіпотеза про те, що короткочасна пам'ять для зберігання інформації використовує більшою мірою акустичний образ, а не зоровий чи інший, і слова, дуже схожі за звучанням, запам'ятати найважче.

Довготривала

На відміну від попередніх видів, у довготривалій пам'яті зберігається інформація, яка недоступна свідомості в будь-який момент, і для її акумуляції використовується підсвідомість. Також примітно те, що для кодування таких даних використовуються семантичні образи, і, наприклад, слова, що мають однакове значення, будуть відкладатися як один об'єкт, що викличе значні труднощі із запам'ятовуванням списку синонімів на тривалий період. Якщо в попередніх типах інформація зберігалася лише певну кількість часу, то в довготривалій пам'яті вона може бути доступна потенційно до нескінченності за умови повторення через деякий час. У цьому процесі важливу функцію відіграє здоровий сон, який має безпосередній вплив на закріплення інформації в довготривалому сховищі.

Вчені виділяють тут три різні зони:

• Активна – зберігає дані, які легко передаються в короткочасну та оперативну пам'ять, вони часто використовуються в повсякденному житті і мають безліч циклів повторення.
• Пасивна – використовувана інформація потрібна не так часто і витягується за певних обставин. Сюди відносяться певні навички професії, знання мов або далекі люди, які зустрічаються дуже рідко. Для актуалізації такої інформації знадобиться більше часу, і деталізація може знижуватися.
• Латентна – виражена знаннями, що зберігаються дуже глибоко, для вилучення яких потрібна підказка.

Оперативна

Не є короткочасною, хоча період зберігання інформації в ній практично збігається. Основною відмінною особливістю є те, що інформація в ній активна і може зазнавати змін, розумових операцій, групування та розкладання. Вже існуючі дані з «архівів» можуть зазнати змін внаслідок порівняння з новими отриманими даними, і відправитися на зберігання вже в новому вигляді.

Ознайомившись з повною інформацією про пам'ять, доступною на сьогоднішній день, стає очевидним, що цей процес не можна розглядати розрізнено і підходити до нього без комплексного усвідомлення всіх операцій. А знання, отримані під час прочитання даних статей, допоможуть найкращим чином підійти до тренування своєї пам'яті і глибше розуміти процеси, що відбуваються у вашому мисленні.