Що таке пам’ять?

Пам’ять у сучасному світі відкриває для людини необмежені можливості навчання та самореалізації. Саме тому питанням тренування пам’яті присвячується все більше наукових робіт і статей у літературі з психології. Якщо ви поставили собі за мету покращити пам’ять і зайнятися саморозвитком, то ця стаття стане корисною для розуміння механізмів тренування пам’яті та ефективності цих заходів.

Як досліджують пам’ять і її види?

Сам процес отримання, аналізу та зберігання даних у центрах головного мозку не видимий для людини, і основним інструментом дослідників у цій галузі є науковий експеримент.

Процес вивчення пам’яті

Вчені можуть чітко визначити характер і кількість запропонованої інформації, аналізувати час на повторення та умови запам’ятовування, а в кінцевому підсумку побачити кількість і точність відтвореної інформації піддослідним.

Завдяки багаторічним і багаторазовим експериментам із процесами відтворення інформації через певні проміжки часу, сьогодні доступно багато інформації, аналіз якої дає розуміння про те, як працює механізм пам’яті, умовний її поділ на підвиди та вплив різних умов на запам’ятовування інформації.

Поділ пам’яті на види

У процесі поділу та номенклатури до уваги береться кілька факторів, і тому існує кілька таких систем, що описують підвиди цього складного процесу.

Пам’ять поділяють залежно від умовно залучених областей головного мозку, які беруть участь у той момент. Таким чином, розрізняють емоційну пам’ять, що прив’язує до певної події чи об’єкта ту чи іншу емоцію, словесно-логічну, що формується на основі почутого матеріалу та накопичених знань про навколишній світ, образну, що оперує цілісними, складними образами, які складаються з багатогранної інформації про зовнішній вигляд, звук, смак, аромат тощо, а також рухову, що складається з відпрацьованих до автоматизму рухів, необхідних для виконання певного завдання.

Аналізуючи свідоме залучення людини до запам’ятовування певних даних, виділяють довільну пам’ять, яка активізується навмисною концентрацією людини на об’єкті чи явищі, і мимовільну, яка працює на підсвідомості.

Період, на який зберігається інформація в центрах мозкової діяльності, є визначальним при поділі пам’яті на ультракороткочасну, короткочасну, довготривалу та оперативну. Детальніше про це можна прочитати у статті: «Види пам’яті», відповідного розділу нашого блогу.

Чи можна покращити пам’ять?

Першовідкривачем у сфері розуміння процесів пам’яті та її тренування був німецький психолог-експериментатор Герман Еббінгауз (1850 – 1909 рр.). Він досліджував закономірності процесів утримання інформації, ефект забування та зовнішні фактори, що впливають на ці механізми. Його праця «Über das Gedächtnis» («Про пам’ять») дала розуміння, які складові можуть змінити результат запам’ятовування і довела, що пам’ять можна тренувати.

Фактори, що впливають на пам’ять

На думку німецького вченого, існує чотири фактори, при зміні яких можна отримати кращі результати запам’ятовування матеріалу:

• Обсяг матеріалу, що запам’ятовується, збільшивши або зменшивши його, можна полегшити чи ускладнити процес запам’ятовування. Тренований розум може тримати в пам’яті дедалі більші обсяги інформації, що й намагаються досягти багато практиків, регулярно тренуючись у цьому напрямку.
• Кількість повторень матеріалу, спочатку у нетренованої людини можна виділити певну кількість повторень, яка гарантовано дає результат повного відтворення матеріалу, що запам’ятовується, однак із часом, у процесі тренувань, цей показник зменшується, що свідчить про зміни позитивного характеру.
• Проміжок часу між запам’ятовуванням і відтворенням цієї інформації, і чим цей часовий відрізок більший, тим важче точно відновити картину в своїй голові. Однак із тренуваннями цей показник також змінюється на краще, і інформація, заучена одного разу, зберігається в пам’яті триваліший час.
• Спосіб побудови інформації, що запам’ятовується. Давно відомо, що систематизована і вибудувана логічним чином інформація запам’ятовується легше і вимагає менше зусиль. Однак навіть безладні дані при належному тренуванні стає відтворювати все легше.

Крива забування в процесі тренування пам’яті

Еббінгауз на основі проведених дослідів довів, що ефект забування не постійний і в процесі тренування він змінюється. Під впливом тренувань час утримання цільової інформації збільшується, і між інформацією створюються нові асоціації. Причому логічний зв’язок виникає не тільки між частинками інформації, розташованими близько одна до одної (наприклад, числа, що стоять поруч), але й між усіма блоками інформації загалом. Це дало підстави вважати, що в процесі тренування відновлюються старі синаптичні зв’язки і створюються нові.