Як впливають комп’ютерні ігри на мозок?

У пошуках факторів розвитку або деградації розумових здібностей фахівці нейропсихології насамперед розглядають поширені заняття сучасного покоління, і одним із таких є проведення часу за комп’ютерними іграми.

Крім того, багато виробників віртуальної продукції заявляють про позитивний вплив їхнього творіння на розумові здібності підростаючого покоління. Йдеться навіть не про онлайн-тренажери для розуму чи логічні задачі, а дуже часто розмова про всілякі «шутери» та аркадні ігри. Дати об’єктивну оцінку такому впливу зможуть лише незацікавлені дослідники, не фінансовані самою компанією-виробником.

Найбільша кількість досліджень у цій галузі була проведена нейропсихологами Канадського університету, від цих даних ми й відштовхуватимемося під час написання статті.

Об’єктивні сфери впливу комп’ютерних ігор на мозок

Якщо підійти до питання геймінгу практично, то можна помітити, що наш мозок здатен отримувати користь практично з будь-якої ситуації, зокрема й із комп’ютерної гри, і цей ефект був підтверджений експериментально, однак набагато важливіше зрозуміти той ступінь корисності, який несе в собі такий рід занять, і побічні впливи, які можуть бути цілком негативними. Варто зауважити, що результат і його значущість може кардинально змінюватися залежно від умов і особливо від тривалості часу, проведеного в іграх.

Чи можна на практиці таким приємним, для певних категорій людей, способом тренувати мозок за дотримання низки рекомендацій, чи це радше маркетинговий міф для залучення більшої кількості споживачів?

Просторове мислення

Розглянемо зону головного мозку, що специфічно відповідає за орієнтацію в просторі. Це утворення, яке обробляє величезні потоки інформації про позиціонування та деталі навколишнього середовища, на основі цих даних будується карта в довготривалій пам’яті і з часом вона може деталізуватися, «обростати деталями».

Дослідження показали, що ці зони аналізаторів активно беруть участь під час чергового сеансу відеоігри, людина активно вивчає карту місцевості, намагається її швидше запам’ятати і починає добре орієнтуватися у віртуальному світі. При цьому активність мозку в цих зонах набагато вища, ніж в інших, що свідчить про підвищене навантаження на центри навігації.

Виходячи з отриманих даних, можна сказати, що певною мірою відбувається тренування мозку, однак не всього, а зокрема певної задіяної частини, що відповідає за навігацію.

Мультизадачність

Поширене і популярне слово в сучасному світі, яке вказує на здатність виконувати кілька завдань одночасно. Як заявляють самі геймери та виробники ігрової продукції, після регулярних комп’ютерних сесій гравці стають більш сконцентрованими і можуть утримувати одразу кілька процесів у голові. Наприклад, стежити за картою в кутку екрана, показниками якоїсь шкали, також дивитися на простір у центрі екрана і при цьому вести переписку в ігровому чаті.

На перший погляд, так дійсно може здатися, однак останні дослідження в галузі роботи нашого мислення показали, що наш мозок не здатен до мультизадачності в свідомих процесах, а те, що нам здалося багатозадачністю, насправді є здатністю дуже швидко переключатися між завданнями. Іншими словами, люди виконують по одному завданню за раз, тільки одні можуть швидко переключатися між ними, а інші ніяк не опанують таку здатність.

Як радять самі психологи, можливо, не варто й прагнути до цього, оскільки глибина обробки інформації при цьому страждає, і якість виконання таких завдань на практиці нижча, ніж сконцентрована робота над одним процесом. І хоча в сучасному світі вітаються працівники, які виконують кілька справ одночасно, якість їхнього результату, як правило, нижча.

Деякі ігри дійсно допомагають навчитися швидко переключатися між завданнями, однак у цьому плані набагато ефективніші специфічні вправи на розвиток уваги, адже саме здатність концентруватися то на одному завданні, то на іншому дозволяє створити ефект багатозадачності.

Оперативна пам’ять

Ще одним підтвердженим впливом на наш мозок є посилена робота оперативної пам’яті та часткове розширення її обсягу, однак такий ефект спостерігається не в кожного геймера і багато в чому залежить від типу комп’ютерної гри та особливостей людини. Вплив на роботу оперативної пам’яті чинять практично всі задачі – від звичайних дитячих ігор із «пісочниці» до вузькоспрямованих тренажерів мислення. Цей обсяг пам’яті відповідає за ту інформацію, яку ви в режимі реального часу зможете обробляти, порівнювати, сприймати та змінювати. На її розвиток впливає безліч факторів, а її тренування відбувається протягом усього життя, не тільки іграми чи задачами, але навіть читанням книг або роздумами над окремою темою.

Індивідуальність такого ефекту

Ще одним висновком, отриманим у ході досліджень, стала інформація про те, що не всі, хто грав, показали однакові результати, і багато в чому розвиток тих чи інших частин мозку залежав від обраної тактики. Одні намагалися орієнтуватися у віртуальній місцевості, інші пересувалися без будь-якої системи, у той час як одні розробляли стратегію, інші просто грали заради задоволення і виявляли зовсім іншу активність. У підсумку, вищезазначені висновки про можливість впливу комп’ютерних ігор у позитивному ключі на певні зони мозку не гарантують наявності такого впливу на окремо взяту особистість. Такий ефект не виключений, але й не може бути гарантований.

Неоднозначність результатів досліджень

Незважаючи на те, що метод наукового експерименту, здавалося б, є найнадійнішим у отриманні достовірних даних, він також має чимало труднощів, які часто зводять до мінімуму точність усієї отриманої інформації. Існує низка причин, через які отримані дані можуть бути недостатньо об’єктивними і потребують додаткових спостережень для остаточного висновку.

Пластичність мозку і стіна наукової парадигми

До недавнього часу вважалося, що структури людського мозку здатні змінюватися і формуватися тільки в дитинстві, після чого вони набувають своєї кінцевої стійкої форми. У зв’язку з цим розроблено безліч методів спостережень за роботою мозку і певний звід норм і правил.

Тим не менш, останні дослідження довели нейропластичність тканин мозку протягом усього життя, аж до зміни ролей певних зон мозку у відповідь на пошкодження певних аналізаторів або рецепторних зон. Таким чином, складно говорити про достовірність отриманих даних для всіх людей, оскільки вплив, трансформація мозку і результати є дуже індивідуальними. Раніше існуюча наукова парадигма виявилася невірною і не дозволяє на підставі попередніх переконань робити якісь висновки.

Часовий бар’єр для об’єктивних даних

Найчастіше, коли йдеться про експериментальне спостереження, існує жорстке обмеження в часі, скажімо, до одного року. Насправді ж комп’ютерні ігри впливають на мислення гравців протягом десятиліть, і об’єктивно оцінити такий вплив немає можливості. Дослідження дозволяють лише припустити напрям змін, але не можуть дати точної відповіді про масштаби таких процесів.

Мотиваційний вплив

Ще однією перешкодою для точних і незаперечних висновків є наявність мотивації в певної групи випробовуваних. Порівнюючи гравців із тими, хто не грав раніше, ви автоматично змушені порівнювати тих, кому подобається грати (мотивовані), з тими, хто байдужий до ігор (відсутність мотивації). Як показала практика, мотивація може бути не тільки значним, але й вирішальним фактором у кінцевих результатах.

Спеціальні тренувальні ігри та онлайн-тренажери для мозку

Давайте розглянемо вузькоспрямовані ігри, які позиціонуються як спеціально створені для тренування та розвитку інтелектуальних здібностей. Чи все так однозначно в цій галузі?

Проблеми розробки

Основною проблемою для розробників таких ігрових додатків і тренажерів є відсутність точних і перевірених даних про те, що ефективно працює і приносить результат. Для цього потрібні тривалі та дорогі дослідження, яких ніхто не проводить. Усі творці такого продукту змушені орієнтуватися на власне бачення проблеми та процесу, а також керуватися зворотним зв’язком від користувачів.

По суті, усі такі ігри є експериментальними, і їхню ефективність наразі немає можливості об’єктивно оцінити.

Складнощі довгострокових досліджень

В ігровій індустрії важливим і дорогим ресурсом є час, через цю причину ніхто не проводить довгострокових досліджень конкретного продукту, намагаючись представити його ринку одразу після створення, а іноді ще на стадії бета-тестування. Сприймати заяви про ефективність такої розвиваючої гри варто щонайменше з обережністю, оскільки це не більше ніж припущення розробників. Тривалість популярності таких додатків також досить короткострокова і не дозволяє зробити висновки для подальших коригувань у нових продуктах.

Незалежність результатів

Об’єктивний аналіз впливу комп’ютерної гри на розвиток інтелекту вимагає величезних зусиль і фінансових вкладень, які, як правило, виділяються з бюджету зацікавленої компанії. Щоб отримати незалежний результат, потрібне незалежне дослідження, яке з зрозумілих причин не проводиться. З наукової точки зору, усі представлені споживачу результати є маркетинговим ходом і з об’єктивних причин не можуть бути сприйняті як науково обґрунтовані факти.