Пам’ять за змістом

Фотографія Пам’ять за змістом

Bogdan Moroz 19.10.2019 2016 Коментарі

Пам’ять людини є складним процесом, вивчення якого стало можливим лише експериментальним шляхом і порівнянням результатів із роботами над безумовними та умовними рефлексами у тварин. Залежно від критеріїв оцінки цього процесу, існує кілька класифікацій процесів запам’ятовування, які однаково важливі для комплексного розуміння роботи мозку і відображають всю глобальну картину, що відбувається в голові людини.

Щоб покращити пам’ять, спочатку необхідно розібратися в механізмах її роботи та визначити, на яку саме її частину потрібно впливати. Комплексне тренування пам’яті – це абстрактне поняття, яке включає цілий список впливів на різні сенсорні системи організму в чітко визначеній послідовності з заздалегідь установленим періодом. Такий підхід дає змогу максимально ефективно тренувати пам’ять з раціональними затратами часу та зусиль.

За змістом, пам’ять поділяють на види з урахуванням характеру інформації, яка зберігається, та сенсорної системи, з якої надходить подразник. Безумовно, для аналізу обстановки та відтворення необхідної події використовується різноманітна інформація, збережена з багатьох джерел, однак процес отримання даних і їх обробка, а також особливості зберігання, значно відрізняються.

Зорова

Як можна зрозуміти з назви, інформацією в цьому випадку виступають візуальні образи, отримані із зорових рецепторів. Цей вид запам’ятовування даних ще називають іконічною пам’яттю, швидкість передачі даних у яку становить близько 10 мільйонів бітів за секунду. Сам процес, на перший погляд, досить простий: зорові подразники надходять на чутливі зони очей, інформація передається в центр попередньої обробки і у вигляді візуального образу надходить на зберігання. Однак увесь секрет криється саме в стадії обробки, і на цьому базується вся кіноіндустрія. На практиці часто застосовується одна з властивостей зорової пам’яті – накладати зображення поверх попереднього, якщо період між ними коротший, ніж процес згасання попереднього кадру в пам’яті, це називається ефект зворотного маскування, який на практиці являє собою відео з частотою 24 кадри в секунду. Вони накладаються один на одного і створюють реальну живу картину в сприйнятті людини. Розвиток пам’яті, побудованої на зорових образах, не однаковий у різних людей, і регулярні тренування дозволяють досягти позитивного ефекту.

Моторна

У простому розмовному лексиконі її часто називають м’язовою. Це процес закріплення певних кінетичних процесів, необхідних для виконання певної дії. Вона розвивається під час освоєння конкретної дії, такої як гра на музичному інструменті, малювання, каліграфічне письмо чи щось подібне. З часом ряд послідовних м’язових дій асоціюється з певним заняттям і несвідомо відтворюється з високою точністю. Це досягається багаторазовим повторенням, а тривалість тренування та точність відтворення залежать від особливостей конкретної людини.

Ехоічна

Інформація для закріплення надходить із органів слуху, тому часто можна зустріти її в літературі під назвою звукова пам’ять. Окрім того, що кожен індивід має різні здібності до сприйняття цих подразників, аудіальна чутливість змінюється ще й із віком, і здатність розрізняти певні частоти у осіб різного віку не однакова. До цього розділу потрапляє закріплення звуків навколишнього середовища та аудіоінформації, що не має логічного зв’язку. Однак, поряд з іншими зонами центральної нервової системи, ці центри можна ефективно залучати для більш плідної роботи над іншою інформацією, так у статті «Як змусити мозок ефективно працювати» описаний метод підвищення ефективності мислення шляхом подразнення інших зон головного мозку.

Смакова

Як і в попередньому варіанті, вузькоспрямована і отримує дані виключно з рецепторів смакового сприйняття, може разом з іншими типами сприйняття брати участь у формуванні цілісного образу певного об’єкта чи події. Після аналізу та зберігання отримані дані можуть бути використані для відтворення окремого смаку в голові та синтезу різних його поєднань, які раніше ця людина не куштувала. Така здатність не розвивається сама по собі і вимагає постійної практики та тренувань.

Нюхова

Базується виключно на рецепторах нюху, які вловлюють найдрібніші частинки речовини в повітрі та аналізують їх за знайомими критеріями і попереднім досвідом. Саме цей досвід розрізнення запахів і формується вузькоспеціалізованими центрами нюху. У комплексі із зоровою та слуховою інформацією може дати більш реалістичні спогади та ефект присутності. Також використовується в певних техніках для активації мозкової активності та більш ефективного розумового процесу.

Больова

У багатьох аспектах схожа на тактильну, однак джерелом даних слугують больові рецептори, розташовані не тільки на поверхні тіла людини, але й у її організмі загалом. Центрами аналізуються не тільки фактори, що викликають больові відчуття, але й їхній характер, тривалість, періодичність та інтенсивність. У стресових ситуаціях може посилити роботу інших центрів.

Ейдетична

Це складний тип інформації, який отримується не з одного типу рецепторів сенсорної системи. Вона являє собою комплексний образ чогось, що складається із запаху, смаку, тактильних відчуттів, візуальної складової та звукового супроводу. Цей образ зберігається тривалий час і відтворюється в мозку як єдине ціле без поділу на складові різних систем сприйняття. Розвиток пам’яті цього типу впливає одразу на кілька центрів, і навпаки, тренуючи окремі центри сенсорної системи, можна помітити вплив на цей тип зберігання даних.

Емоційна

Це певний відбиток у пам’яті, який передає переважно емоції та відчуття, пов’язані з конкретною подією чи об’єктом. У простій розмовній мові людину, яка має виражену емоційну пам’ять, називають злопам’ятною, оскільки вона довго зберігає негативні емоції, колись викликані певним об’єктом.

Соціальна

Є складним процесом, що дозволяє створити в центральній нервовій системі образи певного кола людей, із якими доводиться часто стикатися. Це комплексні образи, що складаються з безлічі характеристик кожної окремої людини, які викликають певне сприйняття особистості при згадці про неї. За різними дослідженнями, кількість таких образів, що надійно утримуються в голові, може бути від 100 до 230 залежно від індивідуальних особливостей розвитку. Загальноприйнятим вважається середнє значення – 150 осіб. Створення подібного образу базується не тільки на особистому досвіді контакту з цією людиною, але й на думці оточення, отриманій інформації від інших людей.

Просторова

Те, що в нашому світі називається навігацією. Це дуже потужний центр головного мозку, здатний зберегти багато інформації про простір, у якому людина буває з певною періодичністю. Залежно від розмірів території та частоти її відвідування, деталізація в голові може відрізнятися за точністю. Виходячи з досліджень у цій галузі, у пам’яті створюються різні за складністю образи: карти-маршрути та карти-огляди.

Карти-маршрути

Являють собою певний аналог навігатора, у якому є інформація про початкову точку, кінцеву та важливі об’єкти на шляху з одного місця в інше. При цьому відстань і деталізація всього маршруту сприймаються мінімально. Такі образи формуються на великому просторі, де запам’ятати всі деталі практично немає можливості.

Карти-огляди

Це детальні масштабні образи з інформацією про розміри об’єктів, характер місцевості та відстані. Хорошим прикладом слугує образ власного дому, де людина точно знає, як їй потрапити в потрібне місце і що в неї буде на шляху.

Залежно від частоти взаємодії з місцевістю, одні образи можуть переходити в інші, обростаючи більшою деталізацією. Окрім того, варто зауважити, що формування детальних образів починається з простих карт-маршрутів і займає певний час.

Словесно-логічна

Базується на інформації, яка може піддаватися логічному аналізу та групуванню. На відміну від звукової пам’яті з певною інформацією, що не має логічної структури, ця залучає більше центрів, і її ефективність значно вища. Окрім того, що обсяг логічної інформації, яку можна запам’ятати, більший, її зберігання також буде тривалішим. Саме тому асоціації допомагають наділити інформацію певною логікою і підвищити ефективність її запам’ятовування.

Тренуйте пам’ять у всіх її проявах, оскільки це неподільний комплексний центр у головному мозку, а для більшої ефективності потрібно використовувати спеціально розроблені комплексні системи вправ (тренажери для мозку), які інтегровані в сучасні засоби тренування пам’яті.