Що впливає на інтелект людини (IQ)?

Від часу розвитку такої науки, як психологія, багато вчених намагалися визначити загальну тенденцію розумового розвитку різних індивідів і дати їм загальну класифікацію. При цьому потрібна була об’єктивна система оцінки інтелектуального потенціалу кожної окремої людини та можливість порівняти показники з аналогічними в інших людей.

Першим, хто ввів у науку таке поняття, як коефіцієнт інтелекту (IQ), був Вільям Льюїс Штерн, який у 1912 році запропонував визначати розумовий потенціал, порівнюючи «інтелектуальний вік» індивіда з його фізичним. Так, цей показник може бути абсолютно однаковим у маленького хлопчика і дорослої людини, яка має значні знання, якщо вони однаково розвинені для свого віку.

Наступним логічним етапом науки стало пошук залежності інтелектуальних здібностей від різних факторів і можливості вплинути на цей показник. Інтерес громадськості до інтелектуальних показників значно зріс, і вже без труднощів можна пройти тест на IQ онлайн та отримати миттєвий результат. Проте все ще гостро стоїть питання про те, наскільки ефективно наше цілеспрямоване впливає на власний розумовий розвиток?

Подібні дослідження ведуться й донині, а отримані результати ми проаналізуємо в цій статті.

Вроджені розумові здібності

Багато вчених сходяться на думці, що генетична спадковість безумовно має значний вплив на подальший розвиток дитини та її інтелектуальні здібності. У цьому напрямі з дев’яностих років почали проводити багато досліджень, розділяючи та аналізуючи різні групи випробовуваних за віком, спадковими факторами, умовами виховання та іншими показниками. Чи допоможуть людині тренажери для розуму, якщо у неї погана спадковість і немає передумов до ефективної інтелектуальної діяльності?

Прямий вплив спадковості

Для вивчення цього питання розглядалися показники, отримані у дітей як із звичайних сімей, так і з прийомних сімей, де дитина має неблагополучних біологічних батьків. Різні тести в різні періоди часу показали залежність спадковості від 40 до 80 %. Це дуже вагомий показник, за умови, що вплив на коефіцієнт інтелекту мала саме генетична спадщина, а не психологічні причини, пов’язані з усвідомленням неповноцінності свого становища в сім’ї чи соціумі.

За даними окремих спостережень, більшість прийомних дітей, чиї біологічні батьки мали проблеми із законом, згодом більш схильні до злочинності. Проте не існує достатньо об’єктивного методу довести, що справа саме в генетичній інформації, переданій від біологічних батьків, і з високою часткою достовірності можна лише констатувати факт статистики. Причинами такого явища можуть бути не лише генетичні фактори, а й проблеми з власним позиціонуванням як у соціальному оточенні, так і в новій сім’ї, почуття власної втраченості та глибока образа на біологічних батьків чи почуття необґрунтованої власної вини за те, що сталося.

Виділення окремих генів розумового розвитку

Попередні заяви про вплив спадковості на IQ спонукали вчених до пошуків окремого гена або їхньої сукупності, які могли б прямо вказувати на високий коефіцієнт розумового потенціалу. Однак роки, проведені в пошуках і розшифровці генетичної інформації, не дали відчутних результатів, і наразі відстежити інтелектуальний потенціал за генетичним тестом усе ще неможливо.

Такі дані можуть свідчити про помилкове приписування генетиці такого важливого значення в подальшому розвитку дитини, однак, попри ці показники, багато вчених досі дотримуються теорії про спадковість видатних інтелектуальних здібностей.

Умови життя та виховання

Наскільки так зване «середовище проживання» впливає на показники IQ у дитини? Дослідивши це питання, група вчених виявила залежність у межах 10% від умов харчування та життя немовляти. Так, вживання годуючою мамою рибних продуктів і грудне вигодовування дитини загалом дають їй перевагу над однолітками, і її мозкова діяльність має потенціал дещо вищий за середній у цій групі. Проте до повноліття ця різниця нівелюється, і до цього періоду має значення те, як людина займалася власним розвитком, а не те, в яких соціально-економічних умовах вона жила в дитинстві.

Рассова різниця в інтелектуальному потенціалі

Теорія про перевагу деяких рас, а можливо, вплив культурних традицій щодо інших народностей, ніколи не давала спокою людству. Це й вирішено було перевірити експериментальним шляхом, розділивши досліджуваних на етнічні групи.

Базові показники між етнічними групами

Для чистоти експерименту спостереження проводилися над людьми, які живуть у подібних соціальних умовах у США. При цьому для порівняння бралися усереднені показники як за походженням, так і за віком учасників. Результати показали певну залежність від етнічної приналежності, і середній результат справді відрізнявся. Найнижчі показники були у представників афроамериканської групи, де середній бал дорівнював 85, що серед європейського населення вважалося б низьким рівнем інтелектуального розвитку. Найвищі показники були в єврейських громадах, де середній бал дорівнював 113, що вважається вище середнього.

Водночас спостереження за успішністю іммігрантів доводять, що рівень розвитку інтелекту більше залежить від прагнень індивіда, ніж від його походження, оскільки вони протягом року легко зрівнюють свій показник IQ зі студентами місцевих навчальних закладів.

Умови життя в країні

Ще однією гіпотезою, яка підтвердилася в ході незалежних досліджень, стали умови життя в конкретній країні. Так, різноманітні фактори, такі як економічне благополуччя (вимірюване у вигляді ВВП), устрій правління, домінуючі погляди в державному апараті, атеїзм та інші, мали прямий вплив на інтелектуальний потенціал середньостатистичного громадянина цієї країни. При цьому його імміграція в зовсім інші умови мала значний вплив на подальші зміни в коефіцієнті IQ. Цей факт може бути як доказом того, що оточуюче середовище має значний внесок у розумове формування індивіда, так і вказувати на особисту зацікавленість людини в розвитку (адже сам факт імміграції свідчить про готовність людини до кардинальних дій заради досягнення поставлених цілей).

Вплив соціуму на показник IQ

Важливим для вивчення питанням є взаємозв’язок соціального становища та активності людини з її інтелектуальним потенціалом. Чи може соціум впливати на цей показник і чи є взаємозв’язок між різними соціальними групами та їхніми розумовими показниками?

Зв’язок між інтелектом і успішністю

Певний взаємозв’язок між хорошою успішністю студентів та їхнім показником IQ було помічено ще на перших етапах розробки цих тестів. Проте набагато важливіше питання взаємозв’язку, іншими словами, чи є цей зв’язок одностороннім, чи обидва фактори мають однаковий вплив один на одного? Чи можна вважати, що хороша успішність у школі стане запорукою високого інтелектуального коефіцієнта після її закінчення?

У пошуках відповіді на це питання було проведено безліч спостережень і тестів, які однаково показали, що рівень IQ учня прямо впливає на його вміння швидко засвоювати матеріал, унаслідок чого це відіграє ключову роль в успішності. Однак зворотного ефекту не спостерігається, тобто старанний учень, який приділяє багато часу для «зазубрювання» матеріалу, не підвищує таким чином свій інтелектуальний потенціал.

Чи потрібен високий IQ для хорошої роботи?

Вплив інтелекту на працевлаштування – ще одне питання, що хвилює соціум, особливо останнім часом, коли інтерес до цього показника зріс у рази. Під цією формулюванням також мається на увазі потенційне благополуччя людини та вплив IQ на фінансові доходи.

У цьому питанні також приходить на допомогу науковий експеримент, який показує значний вплив інтелектуального потенціалу в професіях, що вимагають аналітичної обробки інформації, також цей показник дуже важливий для керівників середньої та вищої ланки. Висока розумова активність дозволяє краще оптимізувати процес управління та систематизувати дані. Завдяки отриманим результатам, керівники багатьох компаній запровадили тест на IQ до обов’язкового списку під час співбесіди для працевлаштування. Серед представників цього ряду професій високу ефективність у роботі показали саме власники високого показника IQ, що прямо вплинуло на їхні доходи.

Інша категорія спеціальностей, яка передбачає фізичні навички людини, такі як сила, спритність, певні вміння, не показали залежності від коефіцієнта інтелектуального віку, що доводить незначну важливість такого тесту при виборі працівників. У цьому напрямі цей показник не відігравав жодної ролі в продуктивності та фінансових доходах працівників.

Чи впливає рівень IQ на злочинність?

Була висунута гіпотеза, що частіше за все закон порушують люди з низьким показником інтелекту, оскільки їм важко знайти метод самореалізації в житті, і вони не до кінця розуміють вплив свого вчинку на власне життя та оточуючих.

Однак у ході досліджень було виявлено, що вплив IQ на злочинність склав лише 4%, що цілком можна розцінити як похибку через неповну інформацію про супутні фактори. Таким чином, можна побачити, що злочинцями стають люди з різними показниками інтелекту, і в їхньому виборі немає жодної вродженої схильності.

Чесність і порядність також притаманні абсолютно різним категоріям людей, як за соціальними показниками, так і за інтелектуальним потенціалом.